Зерна досвіду

Для того, щоб уникати помилок, слід набувати досвіду.  Для того, щоб набувати досвіду, слід робити помилки.
                                           Л. Дж. Пітер

Нині навчальний процес вимагає постійного вдосконалення, так як відбувається зміна пріоритетів і соціальних цінностей: науково-технічний прогрес все більше усвідомлюється як засіб досягнення такого рівня виробництва, який найбільшою мірою відповідає задоволенню постійного підвищення потреб людини, розвитку духовного багатства особистості. Головними характеристиками випускника освітнього закладу є його компетентність і мобільність. Тому акценти при вивченні навчальних дисциплін переносяться на сам процес пізнання, ефективність якого повністю залежить від пізнавальної активності самого учня. Успішність досягнення цієї мети залежить не тільки від того, що засвоюється (зміст навчання), але і від того, як засвоюється (форма навчання): індивідуально або колективно, в авторитарних або гуманістичних умовах, з опорою на увагу, сприйняття, пам'ять або на весь особистісний потенціал людини, за допомогою репродуктивних чи активних методів навчання .

Проблема активності особистості у навчанні – одна з актуальних у психологічній, педагогічній науці, а також в освітній практиці.

Сьогодні є всі підстави стверджувати, що така організація уроку, де за основу береться пізнавальний інтерес - це перший крок  до формування пізнавальної активності учнів. Безумовно, функція засвоєння знань з творчим підходом завжди актуальна, і я намагаюсь зберегти її високий рівень, щоб поступово виробити у своїх вихованців потребу в самостійному опануванні знаннями , інформацією.

Звідси й бере витоки моя педагогічна проблема:

“Рефлексивне управління активним навчанням на уроках географії»

Сфера застосування: 5–11 класи загальноосвітньої школи.

Актуальність досвіду, його практичне застосування

Уроки в сучасній школі стали більш різноманітними за змістом і методикою проведення. Хоча навчання учнів відбувається за  різними організаційними формами, урок був і залишається основною формою навчання. Система класичних і нетрадиційних уроків дозволяє давати учням глибокі знання. Цьому сприяють різноманітні методи і прийоми, що дає можливості поєднувати систематичний виклад знань з колективною та індивідуальною самостійною роботою.

Інтелектуальний потенціал сучасних школярів істотно підвищується. Збільшення обсягу інформації змушує висувати на перший план такі форми й методи роботи на уроці, які забезпечили б потреби школярів у самовираженні, сприяли б самостійному пошуку відповідей на запитання, що виникають. Не випадково одним з головних завдань школи, відповідно до Закону про загальну середню освіту, визначено розвиток індивідуальних творчих здібностей школярів, що неможливо без активізації пізнавальної діяльності учнів.

Активне навчання - це навчання, яке спрямоване на використання різних форм у навчанні і осмисленні школярами того, що вони роблять. Для мене важливе не те, скільки знає учень, а чи в змозі він використовувати отримані знання у повсякденному житті.

Методологічною основою моєї педагогічної діяльності слугують розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів з питань методів та технологій навчання, зокрема В. Гузєєва, А. Гіна, О. Пометун,                       Л. Пироженко, А Фасолі.

На сьогоднішньому етапі наукові та практичні дослідження здійснюють

В. М. Андрєєва, О.Г. Стадник та інші. Висновки їх досліджень є вагомими для розуміння складного процесу побудови творчої особистісної взаємодії «учитель – учень» і дають змогу  швидше впроваджувати досягнення науки в практику.

 За мету власної педагогічної діяльності ставлю розробити ефективну методичну систему такого освітнього середовища, щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування -  радісним і корисним.

Мій досвід «Рефлексивне управління активним навчанням на уроках  географії» було затверджено на районному рівні у 2006 році і рекомендовано для використання учителями географії.

На даний момент другий рік працюю над апробацією власної авторської програми «Географія рідного краю. Іванівський район» - 8-9 класи. За перший рік апробації мною розроблено:

1.     Календарно-тематичне планування уроків

2.     Міні-підручник «Географія рідного краю. Іванівський район»

3.     Учнівський робочий зошит з друкованою основою.

4.     Розробки конспектів.

5.     Контурні карти із завданнями.

6.     Роздатковий матеріал

Головна ідея мого досвіду – формування стійкого інтересу до навчання.

Найбільшим гальмом у використанні активних методів навчання є ризик, що учні не братимуть участі у розумових операціях вищого рівня, побоювання, що вчитель втратить контроль над класом або буде розкритикований за такий неортодоксальний стиль навчання.

У будь–якому випадку, заплановані форми й методи навчання на уроці, я як вчитель пропускаю крізь себе. Усе заплановане, що роблять учні на уроці, повинно подобатись мені. Тоді урок – мить! І коли після уроку учні говорять мені, що не помітили, як минув урок, це означає, що їм було цікаво.

У педагогічній діяльності користуюсь критеріями для проведення успішного уроку:

-   у перші хвилини малюю радісну перспективу спільної діяльності, створюю позитивний емоційний настрій на роботу всіх під час уроку;

-   вчу не тільки запам’ятовувати, а й здійснювати пошук, дослідження і відкриття;

-   хоч зернятко проблеми, але на кожному уроці;

-   стимулюю учня до вибору та самостійного використання різних способів виконання завдання;

-   обов’язково ускладнюю вимоги й завдання, з метою підвищення творчої самостійності дітей;

-   намагаюся створити атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу;

-   привчаю дітей до само– та взаємоконтролю;

-   вчу коментувати відповідь товариша за параметрами: правильність, самостійність, оригінальність;

-   пропонуючи домашнє завдання, не лише вказую його об’єм, але й детально пояснюю;

-   обговорюю в кінці уроку з дітьми не лише те, що вивчили, але й те, що сподобалось чи навпаки, і чому?

Технологія реалізації  педагогічної ідеї та її складові    

Навчальний процес з використанням активних методів навчання опирається на сукупність загальнодидактичних принципів навчання і включає свої специфічні принципи, а саме:

1. Принцип рівноваги між змістом і методом навчання.

2. Принцип моделювання.

3. Принцип вхідного контролю.

4. Принцип відповідності змісту і методів цілям навчання.

5. Принцип проблемності.

6. Принцип «від простого до складного».

7. Принцип безперервного оновлення.

      8. Принцип організації колективної діяльності.

      9. Принцип випереджаючого навчання.

      10. Принцип економії навчального часу.

Активне навчання передбачає використання системи методів і прийомів, що спрямовані не на повідомлення учням готових знань, їх запам’ятовування та відтворення, а на організацію учнів для самостійного одержання знань, засвоєння вмінь і навичок у процесі навчальної діяльності.

Усі наші задумки, пошуки перетворюються на порох,

на мертву мумію, якщо немає дитячого бажання вчитися.

 В. Сухомлинський

Методи активного навчання використовую на різних етапах навчального процесу:

· первинне оволодіння знаннями. Це можуть бути проблемна лекція, евристична бесіда, навчальна дискусія і т.д.

·  контроль знань (закріплення), використовую такі методи як колективна розумова діяльність, тестування і т.д.

· формування навичок на основі знань і розвиток творчих здібностей: можливе використання модельованого навчання, ігрові та неігрові методи.

Активні методи навчання при вмілому застосуванні дозволяють розв’язати одночасно три навчально-організаційні завдання:

1) підпорядкувати процес навчання керуючому впливу вчителя;

2) забезпечити активну участь у навчальній роботі як підготовлених учнів, так і не підготовлених;

3) встановити безперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.

Я не відмовляюсь і від традиційних методів навчання, перевірених практикою багатьох поколінь 

Проте перевагу віддаю  технологіям  активного навчання. 

Для досягнення мети використовую:

 інтерактивні  технології:

• кооперативного навчання – робота в парах, робота в малих групах;
• колективно – групового навчання – «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи –навчаюсь»;
• ситуативного моделювання – імітаційні ігри, розігрування ситуації за ролями;
• опрацювання дискусійних питань –  метод  «Прес», «Займи позицію».

Широко застосовую на практиці метод проектів,  комп’ютерні технології, що допомагає здійснювати навчання на активній основі, шляхом організації практичної діяльності учнів, враховуючи їхні особисті інтереси.

      прийоми розвитку когнітивних умінь учнів 

       прийоми роботи з текстом 

      прийоми із формування понять 

     рефлексію – різні варіанти її подачі 

У кінці уроку пропоную учням відповісти на питання не тільки за новим матеріалом, а й такі, що підводять їх до формування відповідальності за виконану ними роботу, визначенню самооцінки.

Результативність. Стадія системної рефлексії завершує цикл рефлексивного управління активним навчанням:

-         рефлексія учнями свого навчального досвіду;

-         рефлексія своєї діяльності, виконаної під час заняття;

-         рефлексія групової та спільної діяльності учня з учителем;

-         рефлексія учителем своєї діяльності та діяльності суб’єктів навчання;

-         рефлексія суб’єктів навчання з приводу взаємооцінки і самооцінки.

Проведення моніторингу є висновком, який стає визначальним поштовхом наступного кроку. 

Рефлексивне управління активним навчанням не обмежується лише уроками географії. Робота гуртка «Юний еколог», участь у різноманітних конкурсах, акціях має його продовження. 

Набутим досвідом ділюся з колегами у педагогічному колективі, у якому працюю вже 22 роки,  на засіданнях районного методичного об’єднання учителів географії, на сторінках фахових видань.

Закон України «Про освіту» говорить: «Метою освіти в Україні є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. Формування громадянина, готового до свідомого суспільного вибору. Збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу». Переконана, що саме активне навчання – гарантоване досягнення поставленої мети перед освітою України. Активне навчання :

-   розширює пізнавальні можливості;

-   формує навички самостійної роботи;

-   виховує відповідальність за виконану роботу;

-   формує стійкі уміння і навички;

-   навчає переносити набуті уміння, навички та способи діяльності на інші предмети та сфери діяльності.

Отже, сучасний урок – це  урок активного навчання. А врахування положень рефлексивного підходу дозволяє організувати навчання учнів, орієнтоване на їх саморозвиток, який виступає необхідною умовою їх підготовки до життя.